Перше цікаве запитання, що заскочило мене: дипломатична недоторканість, так само, як і депутатська, надає право відкрито і безкарно провадити антидержавну діяльність лише в Україні, чи будь-де? Друге: чи до снаги мені пригадати якийсь прецедент з історії, позаяк мене так несподівано і безжально було в неї вкинуто? – і згадала: подібну "просвітницьку діяльність" провадили представники держав у своїх же держав колоніях. Це вважалося чимось на кшталт місіонерства.
Але першою нібито думкою насправді часто-густо трапляється емоція. Тому, трохи подумавши, мусила зізнатися, що згодна із Красномовним: історія в нас таки спільна. Обидва замішані в її крадіжці.
"Чи то він вкрав, чи то в нього вкрали – але в крадіжці замішаний!" – нібито жарт, нібито про нас. Визначити відсоток вмісту в ньому жарту мені важко, натомість пропоную всім бажаючим з прихильників точних наук.
А ми із Демосфеном Другим, тобто Віктором Степановичем Чорномирдіним, як вже було наголошено, гуманітарії.
